Барний стілець своїми руками: креслення з розмірами та фото інструкцією

Барний стілець своїми руками: поетапна інструкція з виготовлення + фото та поради щодо вибору дизайну

Зараз багато квартир-студій можуть похвалитися наявністю стильних та практичних барних стійок, що допомагають візуально збільшити простір приміщення. Саме в таких випадках може виникнути питання – як зробити барний стілець своїми руками, щоб він радував погляд і душу майстра.

Так виготовлення такого предмета меблів у вигляді табурету на високих ніжках, оснащеного, за бажанням, зручною невеликою спинкою, є цілком можливим завданням. До того ж, у цьому випадку умільці можуть підібрати і стиль, і матеріал, і форму виробу виключно відповідно до своїх уподобань.

Які матеріали можна використовувати

На практиці майстри найчастіше беруть за основу:

Метал (профільні труби, наприклад);
Пластик;
Дерево (клен, березу, бук, сосну або дуб), фанеру та ін.

Часто при збиранні цього виробу використовують не один матеріал, а комбінують їх, домагаючись максимальної міцності та презентабельності.

Найміцнішим буде металевий каркас, але сидіння з нього буде холодним і не затишним.

Дерев’яне сидіння впишеться в багато стилів інтер’єру, має гарний зовнішній вигляд, та й за експлуатаційними характеристиками ненабагато поступається металевим конструкціям.

Вона податлива в роботі, тому найчастіше вибирається як основа для барного стільця з дерева своїми руками, що нічим не поступається магазинним варіантам.

Для оббивки сидіння можна вибрати шкіру, текстиль, велюр, габардин тощо, підклавши під них поролон або ватин. Для таких цілей ідеально підходять також тканини, що просочуються тефлоном або акрилом (не вбирають вологу, добре чистяться).

Яку форму випорожнення вибрати?

Класичним варіантом вважаються споруди на чотирьох ніжках – прості у виготовленні, надійні та зручні в побуті. «Сидушку» можна вибрати квадратну, круглу, увігнуту, за бажання її забезпечують зручною спинкою, підлокітниками, що додають зручність і комфорт.

Важливими елементами є також надійні підставки для ніг. Як один з варіантів йде складний барний стілець, який легко прибрати, якщо він виявиться зайвим і непотрібним в даний момент.

У будь-якому випадку, важливим моментом є повна відповідність дизайнерського задуму загальному стилю оформлення кухонного простору.

Відтворення правильних розмірів

На початковому етапі обов’язково наявність схематичного зображення майбутнього виробу. Такі посібники можна «добути» різними шляхами:

Скачуванням з Інтернету готових розрахунків.
Створивши у спеціальній комп’ютерній програмі, якщо є навички подібної роботи.
Намалювавши на папері простим олівцем та перевіряючи розрахунки по кілька разів.

У робочих кресленнях барного стільця потрібно буде врахувати всі габарити, особливо висоту сидіння і всі розміри елементів складання. Це допоможе підготувати необхідну кількість матеріалів та допоміжних складових, а також робочих інструментів, без яких не обійтися у кожному конкретному випадку.

Щодо висоти конструкції, рекомендованою є відстань від нижньої сторони стільниці до сидіння приблизно 30-40 см.

Увага! Гарантією задовільного результату є правильно складений креслення з урахуванням всіх особливостей і габаритів наявної барної стійки.

Створення дерев’яного виробу

Для початку простіше буде вибрати дерев’яний масив, який має низку переваг:

Доступність у фінансовому плані;
Максимальна простота в роботі;
Він екологічно безпечний;
Приємний на дотик;
Має унікальну текстуру.

Окрім іншого, дерево чудово зберігає тепло, а придбати його можна на будь-яких будівельних ринках у вигляді дощок або щитів (товщиною 2-3 см) для барних стільців будь-яких розмірів.

Якщо вибір упав на такий варіант, потрібно буде підготувати такі матеріали:

Молоток;
Стамеску;
Рулетку;
Рубанок;
Лобзик або пилку по дереву;
Викрутку (краще шуруповерт);
Електродрель;
Засіб для шліфування або наждачний папір.

На кінцевому етапі важливо продумати такі оздоблювальні матеріали, як морилка, лак, фарба або чохол на барний стілець своїми руками, щоб поліпшити зовнішній вигляд меблів.

Відповідно до креслення, в першу чергу випилюється сидіння, потім підкладка під нього, потім ніжки та планки (ребра жорсткості), перекладини для упору ніг.

Слід знати! Заготівлі ніжок роблять так, щоб зберегти вертикальну структуру деревини – це допоможе досягти максимальної міцності конструкції.

Після випилювання всіх деталей приступають до основного складання, використовуючи металеві куточки, саморізи певних розмірів.

Використання профільних труб

Є досить простим варіантом, що дозволяє отримати швидкі результати. Такі збірки виглядають оригінально, підходять під багато стилістичних рішень.

У початковому етапі з профілю збирається основний каркас, який доповнюється декором та потрібними елементами.

Черговість такої роботи:

Готують труби, фанеру або лист ДСП, з інструментів — трубогиби, шуруповерт із дрилем, матеріали для оббивки та степлер;
Нарізують елементи заготовки відповідно до вибраного креслення;
Верхні відрізки труб акуратно загинають у вигляді напівкруглої форми;
Зігнуті шматочки з’єднують, використовуючи кріплення та шуруповерт;
За допомогою лобзика вирізається сидіння;
Якщо задумано, приклеюється поролон, обтягується тканиною, допомагаючи знизу степлером;
Для кріплення до каркаса застосовують болти.

Ніжки мають пластмасові заглушки, щоб не дряпати покриття підлоги.

Іншим варіантом може стати складання каркаса шляхом використання металевих куточків або залучення до роботи залізного каркаса старого ліжка.

По фото барних стільців, зроблених своїми руками, можна вибрати свою оптимальну версію відповідно до індивідуальних можливостей та уподобань. Адже не будь-яка людина «дружить», наприклад, зі зварювальним апаратом.

Чи потрібно декорування?

Багато хто хоче, щоб річ, зроблена своїми руками, вигідно відрізнялася від звичайних магазинних виробів. Для цього майстри-аматори використовують техніку декупажу, обтягування відповідними матеріалами, фарбування з балончиків (використовуючи трафарети, наприклад), обмотування джутовими мотузками тощо.

Будь-яка додаткова прикраса додасть барному стільцю свою родзинку та привабливість, зробивши його не лише зручним, а й оригінальним предметом інтер’єру, предметом гордості господарів.