Укладання плитки своїми руками на підлогу та стіну: покрокова інструкція з фото для початківців

Укладання плитки своїми руками від А до Я: правильне розкладання та затирання швів, фото, поради як різати

Плитка – один із найпопулярніших оздоблювальних матеріалів. Її часто використовують для облицювання функціональних зон на кухні та у ванній кімнаті. У спеціалізованих магазинах представлені різні види цього розхідника.

Щоб змінити приміщення, необов’язково звертатися до професіоналів. Наслідуючи покрокову інструкцію з укладання плитки, можна зробити облицювання своїми руками.

Підготовка робочої поверхні

Перед облицюванням стіну обов’язково обробляють. Вона має бути рівною і сухою. Стару плитку (за її наявності) демонтують.

Роблять це так:

Змочують шви.
Прибирають затиральну суміш за допомогою металевого шпателя.
Знімають плиткові матеріали.

На останньому етапі знадобиться зубило з молотком або перфоратор. Якщо на стінах є пліснява, їх слід обробити спеціальним антисептиком. Ігнорування цього кроку призведе до подальшого поширення грибка.

< "/wp-content/uploads/bvnbn_12021.jpg">

Підбір інструментів та матеріалів

Укладання плитки – непросте завдання для майстра-початківця. Йому знадобиться:

Профіль;
Плиткоріз;
Затирання швів;
Дрель;
Рулетка;
Прогумований молоток;
Рівень.

Також знадобляться шпателі, дюбелі, шовні хрестики, клей, грунтовка та олівець. Профіль, заздалегідь закріплений за допомогою дюбелів, використовують для підтримки плитки, розташованої в другому ряду. Симетричність кладки перевіряють за допомогою рівня.

Важливо! Рідко трапляється так, щоб при складанні горизонтального та вертикального рядів не доводилося підрізати плитку. Мінімізувати кількість розділеного матеріалу можна за допомогою схеми, яку намалювали наперед. Під час створення креслення слід враховувати проміжки швів. Між плитками зазвичай залишають від 6 до 8 мм.

Щоб зрозуміти, скільки плитки знадобиться для облицювання обраної ділянки, необхідно зробити розрахунок (м2). Він включає кілька дій:

Визначення ширини та довжини (висоти) підлоги, дверного отвору та стін.
Підбір оптимальних параметрів для оздоблювального матеріалу.
Отримання необхідної кількості плиток.

Наприклад, майстру потрібно оформити невелику ванну кімнату. Її параметри представлені у таблиці:

Робоча поверхня	Довжина або висота (м)	Ширина (м)	Площа (м2)
1 стіна	3	2	6
2 стіни	3	1,5	4,5
3 стіни	3	2	6
4 стіни	3	1,5	4,5
Пол	2	1,5	3
Дверний отвір (3 стіни)	2	0,8	1,6

Розміри плитки – 25*25 см.

Розрахунок необхідної кількості відбувається шляхом розподілу площі робочої поверхні на площу однієї плитки. Останній показник дорівнює 0,0625 м2. Орієнтуючись на вихідні дані, майстер отримає такі результати:

Робоча поверхня	Кількість плиток (шт.)
1 стіна	96
2 стіни	72
3 стіни (з урахуванням дверного отвору)	71
4 стіни	72
Пол	48
Разом	359

Щоб скласти горизонтальний ряд на 1 або 3 стіні, потрібно 8 плиток. Для 2 та 4 достатньо 6 штук. Вертикальний ряд складатиметься з 12 плиток.

Професіонали радять закуповувати оздоблювальні матеріали із запасом. До розрахованого обсягу доведеться додати ще 10% від загальної кількості. Висновок досить простий: для облицювання стін та підлоги у маленькій ванні потрібно нарізати 395 фрагментів.

Для укладання підготовленого матеріалу використовують клей. Його можна придбати у спеціалізованому магазині. Щоб вибрати відповідний склад, слід керуватися вартістю та характеристиками, вказаними на упаковці.

Там же можна побачити покрокову інструкцію щодо приготування клею.Особливою популярністю серед споживачів користуються такі суміші, як CERESIT, КРЕПС, LUX, KNAUF та WEBER.

Важливо! Склад слід замішувати невеликими порціями. Клей, який довгий час стояв у готовому вигляді, до використання непридатний.

На відео можна ознайомитися з варіантами укладання плитки у ванній.

Розкладка матеріалу та можливі колірні рішення

Дизайн залежить від площі та призначення робочої поверхні. При облицюванні невеликої ванни роблять візуальне розбиття, розширюючи простір і підкреслюючи важливі деталі інтер’єру.

У просторому приміщенні функціональні зони часто оформляють у різних кольорах. Варіантів безліч: «дует» із контрастних відтінків, нейтральні тони, яскраві панно.

Ванна призначена для проведення гігієнічних процедур та розслаблення. Холодний білий і насичений чорний у разі навряд чи сприяють релаксу. Їх рекомендують замінити м’якшими відтінками: бежевим, вершковим, м’ятним, кавовим, деревним.

Попередня обробка плиткових елементів

Для розрізання розхідника використовують електричні та механічні інструменти. Вибір здійснюють, керуючись такими факторами, як обсяг роботи та міцність плитки.

Кахель ділять за допомогою плитко-або склорізу.Якщо матеріалу небагато, можна обійтися спеціальними щипцями.

Першим кроком стає розмітка, яку роблять олівцем. Наступні дії безпосередньо залежать від того, який інструмент було обрано:

Щипці. Проводять за наміченим контуром різальним елементом. Акуратно здавлюють та відламують плитку;
Склоріз. Роблять борозну, і вже нею надламують матеріал;
Болгарка. Обрізку проводять під кутом 90 0. При цьому край оздоблювального матеріалу повинен бути на вазі по заздалегідь підготовленій лінії. Залишки прибирають під кутом 45 0;
Плиткоріз. Він складається з каретки, алмазного різця та роликів. Плитку кладуть на основу, фіксують та затискають її. Після ламають на два однакові фрагменти одним чітким рухом;
Електричний верстат. За його допомогою можна обробити матеріал будь-якої товщини. Глибина різання варіюється від 3 до 4,5 см. Процес слід розпочинати з малої подачі.

Щоб знизити ризик виникнення травм, потрібно дотримуватися техніки безпеки. Працювати з переліченим обладнанням необхідно в рукавичках і захисних окулярах.

Нанесення основи

Плитку не можна укладати на голі стіни. Як основу використовують листи гіпсокартону та ґрунтовку. Таким чином забезпечують якісне зчеплення між обробним матеріалом та робочою зоною. Ґрунтовка не вбирає в себе вологу.

Якщо майстер вибрав саме її, йому не знадобиться будівельна сітка. Після накладання адгезивного складу стіна стане шорсткою. На поверхні, яка раніше була пофарбована, можна зробити насічки. Клейовий склад, що потрапив до них, міцно зафіксує облицювання.

Укладання плитки

Укладання плитки у ванній своїми руками не займе багато часу, якщо слідувати перевіреному алгоритму:

Замочування кахлю. Це роблять для того, щоб запобігти надмірному вбиранню рідини плиткою.
Цю процедуру необхідно проводити при використанні складу з піску та цементу.
Нанесення клейового складу зубчастим шпателем. Мазати потрібно на 1-2 плитки вперед, тому що готова маса швидко застигає.
Симетричне розміщення плиткового матеріалу.Починати можна як згори, і знизу.
Після завершення опорного ряду його треба перевірити рівнем.

Шви фіксують хрестиками із пластику. Щілини, які утворилися між плитками та рівнем усувають за допомогою прогумованого молотка. Такі проблеми, як випирання та утопання фрагментів вирішуються досить швидко.

Майстру потрібно прибрати зайве або покласти недостатню кількість клею. Укладання плитки на підлогу своїми руками відбувається за аналогічним алгоритмом.

Затирання швів

До цього етапу приступають через 2 дні після укладання плитки. Щоб заповнити шви використовують гумовий шпатель. Затирання перешкоджає проникненню вологи, доповнює декор плиткового покриття. Купуючи суміш, слід звернути увагу до складу.

Для швів у ванній кімнаті підійде затирка з латексу. До переліку їх переваг включають довговічність, пластичність, вологостійкість, бюджетну вартість. Епоксидні засоби на порядок дорожчі. Також вони відрізняються в’язкою консистенцією.

Затирання швів проводять таким чином:

Змочують шви.
Накладають затирку всередину шва за допомогою шпателя.
Усувають надлишки.
Проводять розшивку.
Знов змочують шви.
Формують рельєф.
Очищають робочу поверхню.
Обробляють шви складом, що запобігає появі грибків.

До очищення приступають через 1,5 години після закінчення затирання.

Дотримуючись досить простих правил, можна оформити ванну кімнату і кухонний фартух власними руками. При правильному підході укладання тротуарної та керамічної плитки не займе багато часу і не вимагатиме великих матеріальних витрат.