Монтаж панелей ПВХ своїми руками: покрокова інструкція для чайників, особливості та основні способи монтажу панелей із ПВХ

Монтаж панелей ПВХ своїми руками: посібник зі встановлення (поради професіоналів)

ПВХ панелі – міцний, довговічний та недорогий будівельний матеріал для обробки приміщень та фасадів будівель. Полівінілхлорид стійкий до вологи, тому є одним із найкращих матеріалів для оздоблення приміщень із підвищеною вологістю.

Проте такі панелі не рекомендується використовувати для обробки житлових кімнат, оскільки матеріал може виділяти токсичні речовини. ПВХ панелі підходять для настінного та стельового монтажу.

Необхідні інструменти

Для монтажу листових панелей ПВХ потрібен такий набір інструментів та пристроїв:

Дрель або перфоратор, залежно від матеріалу стін та/або перекриттів.
Пила з металу. За рахунок маленьких зубів дозволяє акуратно відрізати ПВХ панелі. Можна використовувати ножівку по дереву з дрібними зубами, але зріз вийде менш рівним.
Рулетка.
Будівельний рівень.
Гострий ніж із тонким зведенням.
Молоток.
Стремянка, якщо планується монтаж на стелі або оздоблення високих стін.
Саморізи або спеціальні цвяхи для кріплення пластикових деталей. Безкаркасне кріплення може виконуватись за допомогою рідких цвяхів.

Підготовчі роботи

Перед монтажем необхідно зробити виміри та розмітити поверхні.

Якщо поверхні ідеально рівні, панелі можна приклеїти за допомогою спеціального клею для ПВХ.
Це більш простий спосіб, оскільки не потрібно свердлити отвори та використовувати гвинтові кріпильні елементи.
Якщо поверхні нерівні або під панелями необхідно провести комунікації (труби, проводка тощо), спочатку потрібний монтаж каркаса.
Розмітка здійснюється від кута стіни або стелі за допомогою рулетки, будівельного рівня та олівця.
Розмічати точки кріплення та контури необхідно відповідно до розмірів панелей. Найбільш популярними є довгі панелі завширшки 10 см.

Каркас завжди збирається перпендикулярно до розташування аркушів ПВХ.

Для зручності нанесення розмітки під каркас можна використовувати відбивний шнур, закріплений за допомогою шурупів.

Складання каркасу

Каркас під панелі ПВХ можна сконструювати з таких матеріалів:

Дерев’яні бруски;
Пластиковий профіль;
Металевий профіль.

Якщо не передбачається велике навантаження на майбутню конструкцію, найпростіше використовувати пластиковий профіль.

Це недорогий, легкий та простий у монтажі матеріал.
Для більш стійких до навантажень конструкцій потрібно використовувати дерев’яні бруски або металевий профіль.
Якщо планується монтаж ПВХ панелей у ванній кімнаті, не можна використовувати дерево, оскільки воно нестійке до вологи.

Дерев’яний брус монтується з кроком 60 см за допомогою дюбелів або саморізів.

Відстань між пластиковими профілями має становити 30 см.
Максимальний крок між шурупами при монтажі пластику – 1 м.
Перевага пластикової решітки полягає в наявності пазів для прокладання комунікацій.

Металевий профіль використовують рідко через малу вагу ПВХ панелей.

Матеріал не створює великого навантаження на каркас, тому зазвичай недоцільно використовувати металевий профіль через високу вартість.
Якщо все ж таки вибрано металевий каркас, для прокладання проводки потрібно використовувати гофровані ПВХ труби.

Правила монтажу

У процесі встановлення полівінілхлоридних панелей необхідно дотримуватися таких вимог:

Якщо матеріал зберігався в холодному місці, перед монтажем його слід залишити приблизно на добу при кімнатній температурі;
ПВХ листи кріпляться строго перпендикулярно каркасним рейкам;
Якщо в приміщенні підвищена вологість, у каркасі слід передбачити отвори для вентиляції, інакше з’явиться грибок та неприємний запах;
Між деталями потрібно робити невеликий зазор для запобігання деформації внаслідок температурного розширення матеріалів;
Якщо панелі мають малюнок, монтаж починають з лівого кута і рухаються вправо;
Не можна монтувати панелі ПВХ в приміщеннях, де температура може підніматися вище +40°С.

Монтаж стельових панелей

Для обробки стелі зазвичай роблять каркас, щоб вирівняти поверхню і прокласти проводку для освітлення. Листи ПВХ нарізають під довжину стелі.Монтаж стельових панелей ПВХ завжди починають із кута приміщення.

Деталі кріпляться шурупами до поперечних профілів каркаса. Кожна наступна панель повинна щільно входити до попередньої паз.

У процесі монтажу в панелях вирізають отвори під освітлювальні прилади.
Необов’язково робити їх ідеально рівними, оскільки точкові світильники стель завжди комплектуються декоративними накладками.
Для вирізування отворів можна використовувати звичайний канцелярський ніж.

Наочно вивчити процес можна на відеомонтажі панелей ПВХ своїми руками. Основна складність зазвичай полягає у монтажі останнього листа. Найчастіше він не підходить шириною. У цьому випадку потрібно нанести точну розмітку на саму панель і розрізати вздовж.

j “/wp-content/uploads/bvnbn_15766.jpg”>

Після монтажу стики зі стінами закривають спеціальним окантувальним профілем або пінопластовими багетами. Стельові плінтуси монтують за допомогою рідких цвяхів.

Монтаж стінових панелей

Монтаж панелей ПВХ на стіни проводиться в кілька етапів:

Складання каркасу з пластикових або металевих профілів.Стінові панелі часто мають більшу вагу, ніж стельові, тому іноді доцільніше використовувати саме металевий каркас.
Установка першої панелі з правого боку одного з кутів (лівий кінець стіни). Також допускається початок монтажу від дверного отвору.
Монтаж інших панелей шляхом фіксації за допомогою пазів. Елементи повинні щільно входити один в одного, утворюючи міцне замкове з’єднання.
Для додаткової фіксації часто використовують спеціальні пластикові клямки.
Кріплення останньої панелі. Її праву сторону потрібно вставити в спеціальний декоративний П-подібний профіль.
Далі проводять фінішне оздоблення поверхонь – встановлюють куточки, карнизи, плінтуси тощо.

Якщо необхідний монтаж електричних розеток, отвори під них роблять ще на етапі монтажу панелей. Підрозетник зручніше встановлювати ще до фіксації листа ПВХ.

Таким чином можна швидко і недорого зробити чистове оздоблення практично в будь-якому приміщенні. Але, не слід використовувати панелі ПВХ у спальнях, інших житлових кімнатах та приміщеннях, де можлива дія високих температур (сауна, лазня). При нагріванні пластик може виділяти шкідливі для здоров’я речовини.