Як утеплити дерев’яний будинок своїми руками: вибір оптимального матеріалу + огляд всіх способів
Дерев’яний будинок – класика серед конструкцій, призначених переважно для заміського проживання. Мало хто хоче зносити тематичну споруду, навіть якщо вона зроблена з колод.
Часом поціновувачів комфорту та затишку дерев’яне житло цікавить більше, ніж цегляний та каркасний аналоги. До речі, пиломатеріали також встигають у нагоді для зведення каркасних конструкцій.
Тому тема утеплюємо дерев’яний будинок своїми руками є найпоширенішим явищем. Причому утепленням доводиться займатися як напередодні заселення, так і через роки початку експлуатації конструкції.
Актуальність утеплення дерев’яного будинку
Ще на стадії проектування дерев’яного будинку будівельники та інженери керуються географією регіону, якістю інфраструктури та загальноприйнятими вимогами до комфорту та затишку.
Відповідний план сприяє зведенню дерев’яного будинку, який десятиліттями не промерзає від вітру, опадів та ґрунтових вод. З іншого боку, ніхто не скасовував зношування.
Останній доводиться зупиняти, коли всередині приміщень:
- Температура становить менше +18 °C;
- Рівень вологості збільшується до 70% і вище;
- Оздоблення зазнає гниття.
При такому розкладі встановлення радіаторів дозволяє лише нагріти простір замість того, щоб зупинити протяги і зберегти тепло. Тому доводиться утеплювати конструкцію повністю або у конкретних місцях.
Наприклад, зношений протягом десятиліть будинок виділяється облізлими стінами з безліччю тріщин, через які проникають протяги. Підлоговий настил із зовнішнього боку виглядає ще гірше. У результаті будинок доводиться утеплювати з усіх боків.
Бує, що під час танення снігу рівень ґрунтових вод піднімається, через що перезволожується фундамент. Зрештою, це сприяє промерзанню нижньої обв’язки та дерев’яної підлоги. Тут питання, як утеплити фасад дерев’яного будинку, коштує менш гостро, ніж утеплення фундаменту за рахунок його розширення назовні.
Види утеплення дерев’яного будинку
У попередньому розділі були згадані приклади комплексного та обмеженого утеплення дерев’яного будинку.
Однак відповідний захід прийнято позначати в залежності від таких параметрів:
- Площина утеплення – підлоговий настил, стіни, стеля, дверний або віконний отвір;
- Сторона утеплення – внутрішня або зовнішня;
- Склад витратних матеріалів є натуральним або штучним.
Площина дозволяє швидко вибрати відповідне утеплення, а також зробити розрахунок коштів. З вибором сторони для утеплення справи трохи простіше:
- Зовнішня герметизація – потребує більше ресурсів, але чудово покращує теплоізоляцію та оновлює будинок зовні;
- Внутрішня герметизація вимагає менше ресурсів, але зменшує внутрішній простір і не гарантує багаторічний ефект.
Щодо вибору витратних матеріалів, то він залежить від вибору площини та сторони утеплення. Також витратні матеріали прийнято вибирати залежно від типу пиломатеріалу.
Приміром, зроблений з колод зруб прийнято конопатити джутом. Сучасні дерев’яні будинки з бруса не мають межвенцовых заглиблень, тому їх доводиться доповнювати багатошаровими системами утеплення.
Утеплення тераси будинку
Окремі дерев’яні будинки мають у своєму розпорядженні терасу, яка проводжає у вітальню та інші кімнати. Проблема в тому, що тераса може бути відкритою, а отже, сприяє пропусканню холодного повітря через свої прорізи.
Запобігти відповідній проблемі можна одним із двох способів:
- Внутрішнє оздоблення стіни, яка роз’єднує приміщення та веранду;
- Оздоблення безпосередньо веранди.
На перший погляд другий спосіб видається витратним. Але якщо використати т.зв. Гнучкі вікна з вінілової плівки та мембранної окантовки, то коштів на сезонне утеплення піде не так вже й багато. Крім того, сама веранда залишиться відкритою.
При обробці відкритих прорізів тераси доведеться врахувати навантаження, яке надаватиме майбутня конструкція на фундамент. Тому будь-який інженер, який каже утеплюємо тераси дерев’яного будинку, часто доповнює своє завдання оцінюванням фундаменту.
Якщо остання легка, то доведеться влаштувати під нижньою обв’язкою додаткові стовпи або розширити траншею на 0,5 м за межі безпосередньо майбутніх стін.
Після цього можна розпочинати наступний комплекс заходів:
- Заміна старого покрівельного матеріалу новим (під новим дахом доведеться влаштовувати каркас для прокладання внутрішнього утеплювача, пароізоляції, вітрозахисної плівки);
- Заповнення порожніх прорізів тераси таким чином, щоб у стінах залишилися отвори під скління (спочатку влаштовується каркас, далі – утеплюється каркас і обробляється панелями);
- Монтаж безпосередньо скління (краще вибирати вікна з двокамерними склопакетами).
Заощадити на стінах та вікнах можна за рахунок монтажу великих склопакетів, що розпрощаються від самого низу до стелі. За такого підходу рівень природного освітлення лише посилиться. Крім того, навантаження на фундамент буде незначним.
Обидва наведені проекти можуть зберегти тепло взимку, але зробити суміжне приміщення задушливим літом. До того ж, закрита тераса вже є верандою. Висновок напрошується сам собою: гнучкі вікна та внутрішнє оздоблення однієї стіни використовувати раціональніше, ніж герметизацію всієї тераси.
Зовнішнє оздоблення дерев’яного будинку
Тераса в залежності від герметичності може утеплювати або охолоджувати дерев’яний будинок. Однак за відсутності тераси стіни залишаються відкритими перед довкіллям.
Звідси виникає завдання їхньої герметизації зовні, щоб кожна площина була не тільки утеплена, але також захищена від зовнішніх факторів:
- Спочатку викопується траншея глибиною 0,3-0,5 м, яка має виступати за межі несучого фундаменту на 0,5-1,0 м;
- Далі траншея заповнюється піском для створення подушки;
- Наступний етап – укладання поверх подушки утеплювача та вимощення – піноплексу та пароізоляції (між вимощенням та стіною необхідно залишити зазор для утеплення безпосередньо стіни);
- Далі поверх попередньо обробленої стіни зводиться каркас із рейок або профільних труб (решетування кріпиться до стін);
- Готова несуча основа послідовно доповнюється пароізоляцією, утеплювачем та вітрозахисною плівкою;
- Обрешітка з ізоляційними матеріалами доповнюється зовнішньою решетуванням та обробляється панелями або рейками.
Необов’язково утеплювати всі стіни: з одного боку можна звести терасу, з іншого – здійснити внутрішнє оздоблення. Іноді вистачає заміни одних вікон, щоб втрата тепла значно скоротилася.
В якості внутрішнього утеплювача добре себе зарекомендувала мінеральна вата. Непоганою альтернативою є пінопласт та піноізол.
Якщо фундамент промерзає через грунтові води, то пісочна подушка повинна передбачати приямок з трубами для відведення вологи. Також доведеться влаштувати подвійний шар гідроізоляції.
Внутрішнє оздоблення
Часто власникам приватних будинків не хочеться обробляти зроблені з колод стіни або брус. Причина проста – класика має залишатися класикою. Тоді доводиться шукати відповідь на питання, як утеплити дерев’яний будинок зсередини, щоб зберегти інтер’єр.
Відповідний процес не дуже відрізняється від зовнішнього оздоблення, хоча вимагає винесення меблів та інших предметів з приміщення:
- Всередині вільного простору необхідно оцінити рівень зносу всіх площин, щоб паралельно з монтажем основи, що утеплює, при необхідності можна було оновити решту стін і підлоговий настил;
- Поверхня зрубу або бруса, яку доведеться утеплювати, обробляється антисептиком (якщо стіни зведені з колод, то їх вінці необхідно проконопатити);
- Над підлогою до самої стелі зводиться несучий каркас;
- Каркас заповнюється утеплювачем та пароізоляцією;
- Утеплена площина, що несе, доповнюється фінішною обрешіткою;
- Обрешітка обробляється.
Щоб дерев’яний зруб залишався таким зсередини, як матеріал для внутрішньої обробки можна вибрати округлий блок-хаус або євровагонку. Обидва матеріали мають пази для швидкого та зручного складання. Також вони випускаються із рівним (плоським) покриттям.
Оскільки зовнішнє оздоблення обходиться дорого і надає велике навантаження на фундамент, то утеплити другий поверх дерев’яного будинку рекомендується зсередини. Так не доведеться посилювати базовий фундамент, влаштовувати будівельні риштування та обробляти стіни, перебуваючи на висоті.
Утеплення стелі та покрівлі в дерев’яному будинку
При промерзанні верхнього поверху доведеться насамперед придивитися до якості покрівельного матеріалу. Найчастіше достатньо заміни кількох листів або черепиць новими елементами.
Але навіть такий обмежений підхід вітає:
- Обробка решетування антисептиком;
- Підкладання відрізків ізоляційного килима під нові покрівельні матеріали.
Дах оновлюється виключно зовні. Перекриття між мансардою та першим поверхом утеплюється зсередини. В останньому випадку спочатку необхідно знайти місце, через яке проходить протяг.
Найчастіше воно перебуває у кутах, тобто. на стику несучих лаг з вертикальними стовпами. Коли зношування знайдено, проводиться демонтаж підлогового настилу, обробка деревини та укладання утеплювача. Несучий каркас не знадобиться, т.к.система утеплення перебуватиме у горизонтальному положенні.
Утеплення перекриття гарантує збереження тепла одночасно першого та другого поверхів. Тому ремонт підлогового настилу зверху попереджає перезволоження стелі знизу.
Актуальність скління
Перш ніж братися за утеплення дерев’яного будинку, важливо розуміти, що 20-30% тепла йде через віконний отвір.
А оскільки в старих будинках встановлені переважно дерев’яні вікна, їх доводиться:
- Засклювати склопакетами;
- Герметизувати гумовими ущільнювачами;
- Шпаклювати шпаклівкою по дереву;
- Оточувати новими укосами з теплоізоляцією;
- Модернізувати за рахунок фурнітури.
Найпростіше замовити нові вікна. Причому можуть бути пластиковими, т.к. відповідне скління допускає ламінування під лісовий масив, що підходить як дерев’яному фасаду, так і класичному інтер’єру.
Фото ідеального утеплення дерев’яного будинку
