Монтаж електропроводки своїми руками: докладна покрокова інструкція з монтажу електропроводки в приватному будинку чи квартирі

Монтаж електропроводки своїми руками: опис усіх етапів електромонтажних робіт!

Змонтувати електропроводку у квартирі, приватному будинку, гаражі чи іншому приміщенні можна самостійно. Для цього необхідно скласти детальну схему розведення, придбати відповідні кабелі, монтажне обладнання, захисні та контрольні пристрої.

Прокладати проводку можна різними способами, що залежить від індивідуальних потреб, призначення та особливостей приміщення.

Підготовка до монтажу електропроводки

Монтаж електропроводки в приватному будинку, квартирі або підсобному приміщенні слід розпочинати з підготовки схеми, яка передбачає такі параметри:

Точки установки розеток та вимикачів;
Місця встановлення електричних щитків;
Групи споживачів (розетки, освітлення, прилади високої потужності тощо);
Місця прокладання кабелів;
Місця монтажу розподільних коробок.

При складанні схеми важливо враховувати не тільки планування приміщення, але також розміщення майбутніх меблів і техніки. Це необхідно для визначення правильних та зручних місць монтажу розеток.

Якщо заздалегідь складно визначити кількість споживачів (приладів у приміщенні), слід виходити із стандартних правил:

Житлове приміщення – не менше 1 розетки на 6 м2;
Ванна кімната – 2 розетки на 6 м2;
Кухня – від 2 розеток на 6 м2.

Після складання схеми наносять розмітку на монтажні поверхні – стіни та стелю. Штроби під проводи, місця встановлення розеток та вимикачів повинні знаходитися щонайменше в 10 см від дверних та віконних отворів.

Також слід відступати мінімум 15-20 см від стелі та плінтусів. Проведення не повинно стикатися з металевими конструкціями.

Способи монтажу електропроводки

Є 3 способи укладання електропроводки:

Прихований;
Відкритий;
Комбінований.

Монтаж електропроводки в квартирі або приватному будинку зазвичай роблять прихованим способом. Провід укладаються в штроби, заздалегідь виконані в стінах, і закриваються штукатурними, а потім облицювальними матеріалами. Таке проведення не видно, що важливо для естетичності інтер’єру.

Відкритим способом дроти зазвичай укладають у гаражах та інших господарських приміщеннях. Тут, як правило, не важлива естетика, тому швидше, дешевше та простіше укласти кабелі зовнішнім способом за допомогою спеціальних кабель-каналів (пластикові короби для дротів).

Вибір проводів

Залежно від матеріалу виготовлення струмопровідних жил дроти діляться на 2 типи:

Медні;
Алюмінієві.

Зараз практично повсюдно використовують мідну проводку. Мідь менше нагрівається і витримує більш високе навантаження порівняно з алюмінієм при однаковому перерізі жил.

Визначати кількість жил та перетин слід виходячи з типу електромережі (двофазна 220 В або трифазна 380 В) та навантаження. За даними параметрами мідні кабелі для побутової мережі 220 В можна розділити на кілька основних типів:

ВВГ 3х2,5. Трижильний перерізом 2,5 мм2. Максимальне навантаження – 6,2 квт. Для монтажу розеток під побутову техніку.
ВВГ 3х1,5. Трижильний перерізом 1,5 мм2. Максимальна потужність – 4,6 кВт. Зазвичай використовується для підключення освітлювальних приладів.
ВВГ 3х6. Трижильний перерізом 6 мм2. Витримує навантаження до 108 кВт. Для підключення високопотужних приладів (духові шафи, варильні поверхні тощо).

Для підключення до трифазної мережі застосовуються 5-жильні дроти. Аналогічно мережі 220 В, чим більше перетин дроту, тим вище максимально допустиме навантаження.

Монтаж прихованої проводки

У квартирах та приватних будинках дроти укладають прихованим способом. Для цього потрібно проштробити монтажні отвори в стінах.

Для штроблення потрібні такі інструменти:

Штроборіз;
Перфоратор;
УШМ із алмазним диском по бетону;
Монтажне зубило;
Молоток.

Необов’язково використовувати професійний штроборіз. Можна обійтися болгаркою з диском для різання бетону та перфоратором. Але, штроборізом робити штроби набагато простіше і швидше.

Згідно зі схемою, проробляються отвори під монтаж розподільних коробок, розеток та вимикачів.

Штроба під стандартний трижильний кабель повинна мати такі параметри:

Глибина – 2-3 см;
Ширина – 2 см.

Прокладка проводиться за допомогою спеціальної ПВХ гофри, необхідної для захисту проводки від механічних пошкоджень, вологи та додаткової ізоляції.

Дроти в гофрі укладаються в штроби, які потім закладаються гіпсовою штукатуркою.
На кожному виведенні (розетки, вимикачі, розподільні коробки) необхідно залишати щонайменше 10 см дроту для виконання з’єднань.
Далі встановлюють підрозетники, коробки та вимикачі.
Потім виконують з’єднання за допомогою спеціальних обтискних гільз.
На завершальному етапі встановлюють розетки та вимикачі, підключають до них дроти згідно зі схемою.

Спосіб підключення може змінюватись в залежності від вибраних приладів. Декоративні накладки монтують лише після чистового оздоблення приміщення.

Монтаж відкритої проводки

Монтаж електропроводки в гаражі, майстерні чи іншому господарському приміщенні доцільно зробити відкритим способом. Перевага полягає у відсутності необхідності виробітку штроб, що значно спрощує та прискорює монтаж.

Але, для прокладання кабелів потрібні спеціальні короби – кабель-канали. Вони необхідні для фіксації та захисту дротів.

Укладання здійснюється таким чином:

Розмітка поверхонь. Потрібно нанести лінії, за якими монтуватимуться кабель-канали.
Підготовка отворів під дюбелі для кріплення коробів. Максимальна відстань між кріпленнями – 50 см.
Встановлення кабелів за допомогою дюбелів та саморізів.
Укладання кабелів у кабель-канали.

Після прокладання проводів короб закривають накладкою. Кабель-канали завжди продаються із накладками, докуповувати їх окремо не потрібно. Після прокладання виконують з’єднання проводів у розподільних коробках, підключають розетки та вимикачі.

Останні в цьому випадку також монтуються зовнішнім способом – прямо на стіну, без отворів та підрозетників.

Монтаж електропроводки в дерев’яному будинку без штукатурного оздоблення (будівлі з бруса, каркасні будівлі без оздоблення тощо) зазвичай також виробляють відкритим способом.

Якщо поверхні не оштукатурені або не обшиті гіпсокартоном, не рекомендується монтувати дроти на дерево через ризик займання. У такому випадку краще змонтувати відкриту проводку за допомогою кабелів-каналів.

Правила безпеки

Щоб уникнути ризиків у процесі монтажу та подальшої експлуатації проводки, дотримуйтесь таких правил:

Працювати необхідно лише за відключеної електрики.
Не можна з’єднувати дроти скрутками, навіть якщо вони виконані з одного матеріалу. Через постійне нагрівання-охолодження скручування слабшають, що загрожує спалахом через поганий контакт.
З’єднувати дроти потрібно за допомогою спеціальних затискних гільз. Якщо жили виконані з різних матеріалів (мідь та алюміній), їх підключають за допомогою спеціальних перехідників.
Інструмент для роботи з електропроводкою повинен мати ручки з надійною гумовою ізоляцією.
Автомати для електромережі слід підбирати залежно від потужності споживання. Для дому та квартири зазвичай встановлюють автомати на 16-25 А.
Повороти проводки можна виконувати лише під прямим кутом.
У кожній кімнаті має бути окрема розподільна коробка.
На введенні бажано крім автоматів додатково встановлювати ПЗВ для захисту від ураження струмом. Краще придбати диффавтомати, які виконують одночасно функцію звичайних автоматів та ПЗВ.