Монтаж гіпсокартону своїми руками – поетапне зведення стін та перегородок (фото інструкція)

Монтаж гіпсокартону своїми руками – покрокове керівництво з описом усіх тонкощів монтажу

Гіпсокартон – будівельний матеріал, що застосовується для вирівнювання стін, спорудження перегородок, підвісних стель та інших конструкцій. Випускається у формі листів різних розмірів.

Способи монтажу гіпсокартонних листів (ГКЛ) дещо відрізняються від виду та призначення матеріалу, а також особливостей конструкції, що зводиться.

Класифікація гіпсокартону

Залежно від призначення гіпсокартон ділиться на 2 типи:

Стельовий. Товщина – 9 мм.
Стіновий. Товщина – 12,5 мм.

Також існує ГКЛ завтовшки 6 мм. Він застосовується для зведення компактних конструкцій, що не піддаються високим навантаженням. Може використовуватися для спорудження дверних та віконних рамок.

З огляду на структуру матеріалу класифікується на такі види:

Стандартний (сірий із синім маркуванням);
Влагостійкий (зелений відтінок із синім маркуванням);
Вогнестійкий (сірого відтінку з позначенням червоного кольору);
Вологовогнестійкий (зелений відтінок, маркований червоним кольором).

Монтаж стельового гіпсокартону

Для монтажу підвісної стелі з гіпсокартону потрібні такі інструменти:

Перфоратор або дриль;
Рулетка;
Будівельний рівень;
Шнур для відбивання;
Олівець;
Канцелярський ніж;
Шуруповерт;
Інструмент для різання металу (ножиці, УШМ).

Монтаж здійснюється за допомогою таких матеріалів:

Стельовий ГКЛ;
Металевий профіль UD та CD;
Кріпильні елементи: саморізи, дюбелі, анкери;
З’єднувальні деталі (краби, підвіси).

Відбивка рівня

Перший етап монтажу стель із гіпсокартону – відбиття поверхні за рівнем. Часто через нерівномірну висоту стін або кривизну перекриттів стеля не є паралельною підлогою.

Тому спочатку потрібно відбити поверхню конструкції, що споруджується.

Відбивка проводиться в кілька етапів:

Встановлення позначки в одному з кутів кімнати.
Нанесення міток в інших кутах кімнати за допомогою рівня. В ідеалі слід використовувати лазерний нівелір, але можна обійтись і звичайним водним рівнем.Для більшої точності відмітки варто робити не тільки в кутах, а й по всьому периметру стін.
Вимір відстаней між кожною міткою та чорновою стелею.
Визначення кута з мінімальним значенням відстані між міткою та стелею.
Нанесення мітки на відстані не менше ніж 3 см від стелі в кутку з найменшим значенням. Далі потрібно виміряти відстань між двома мітками в одному кутку.
Нанесення позначок в інших кутах відповідно до отриманої різниці.
Нанесення розмітки по всьому периметру стін за допомогою відбивного шнура.

Монтаж каркасу для ГКЛ

Монтаж профілю під гіпсокартон проводиться в такому порядку:

Підготувати відрізок UD профілю відповідно до довжини стіни, на яку він монтуватиметься.
Прикласти деталь до стіни так, щоб його нижня грань суворо збігалася з розмічальною лінією.
Зафіксувати виріб на стіні дюбелями. Отвори виконуються заздалегідь перфоратором або дрилем залежно від матеріалу стіни.
Аналогічним чином закріпити профіль на інших стінах.

Якщо планується монтаж дворівневої стелі з гіпсокартону, необхідно зробити додаткову розмітку на поверхнях відповідно до проекту.

Для цього збирають дворівневу конструкцію з профілів.
Вона може бути цільною або складається з окремих частин.
Для багаторівневих стель застосовуються різні види профілів, які повинні щільно входити один до одного.
Профілі кріплять спеціальними шурупами для металу з прес-капелюшками.

Далі монтують CD-профіль.

Він кріпиться до стелі та напрямних стінових конструкцій.
CD конструкції є підставою для фіксації ГКЛ.
Розмітка під CD-профіль здійснюється відповідно до розмірів аркушів гіпсокартону.
Стандартний розмір листа – 1200х2500 мм, але найчастіше його доводиться різати на частини для підгонки під площу та конфігурацію кімнати, що потрібно враховувати при розмітці стелі та кріпленні профілю.

Стики листів повинні строго потрапляти на профільну основу.

Стеля розмічається на умовні квадрати. Але, розмітка не повинна бути рівномірною, оскільки для міцності листи потрібно фіксувати з деяким зсувом. Спочатку CD-профілі встановлюються тимчасово для розмітки під підвіси. Після закріплення підвісів виконується остаточний монтаж профілю.

Якщо передбачається монтаж гіпсокартону з підсвічуванням, потрібно попередньо прокласти комунікації. Електропроводка розводиться по стелі під прямими кутами. У місцях монтажу освітлювальних приладів кріпляться посадочні місця.

Вони можуть фіксуватися на окремому профілі або стелі. Отвори під світильники у аркушах можна зробити заздалегідь або після монтажу.

Кріплення ГКЛ до каркасу

Після збирання каркаса проводиться монтаж гіпсокартонних листів. Кожна панель має бути міцно зафіксована на основі металевого профілю.

Важливо уважно стикувати деталі в кутах і між собою, щоб уникнути перекосів.
Для фіксації листів застосовуються шурупи з широкими капелюшками та спеціальні з’єднувачі-краби.
За потреби панелі ГКЛ підрізають під потрібні розміри.
Найкраще це робити звичайним канцелярським ножем, тоді зріз вийде рівним і таким, що не кришиться.

Достатньо зробити надріз, а потім просто надламати лист у цьому місці. Гіпсокартон легко ламається у місці тонкого надрізу.

Монтаж гіпсокартону на стіни

Стіновий гіпсокартон монтується практично так само, як і стельовий. Він може кріпитися прямо до стіни, так і на профіль. В останньому випадку спочатку збирають каркас із горизонтального та вертикального профілю. Для дотримання рівності площин попередньо розмічують стіни за допомогою лазерного або звичайного рівня.

Наочний порядок споруди можна вивчити на відео монтажу гіпсокартону. Допускається кріплення гіпсокартону прямо на стіни, без споруди каркаса. В даному випадку складніше витримати рівність площин, але значно економиться простір за рахунок відсутності каркасу.

ГКЛ кріпиться прямо до стін за допомогою саморізів та спеціальних притискних перфорованих пластин. Виставити листи за рівнем можна за допомогою спеціальних підкладок або шпаклівки.

Оздоблення поверхні

Після монтажу ГКЛ на каркас поверхню потрібно привести до остаточного вигляду, щоб можна було приступати до монтажу облицювальних матеріалів.

Технологія передбачає такі етапи:

Зміцнення стиків між листами за допомогою липкої армуючої сітки або еластичної стрічки.
Закриття армованих стиків шпаклівкою.
Замазування всіх саморізів шпаклівкою. Це потрібно робити обов’язково, інакше можлива деформація чистового оздоблення.
Обробка ґрунтувальною сумішшю.
Покриття поверхні стартовою шпаклівкою.
Затирання поверхні для видалення ділянок.
Покриття фінішною шпаклівкою з наступним затиранням.

Важливо давати час на висихання рідких складів, інакше можлива деформація поверхні.

Після цього можна приступати до фінішного оздоблення – поклейки шпалер, фарбування, декоративного оштукатурювання, кріплення облицювальних панелей тощо. У більшості випадків поверхню потрібно попередньо покрити грунтовкою, щоб забезпечити надійну фіксацію облицювального матеріалу.