Укладання тротуарної плитки своїми руками: покрокова інструкція, як класти правильно

Укладання тротуарної плитки своїми руками поетапно: варіанти та технологія укладання, 90 фото

Тротуарна плитка є матеріалом для створення покриттів терас, тротуарів, майданчиків, садових доріжок та інших територій.

Завдяки широкій лінійці форм і кольорів, що випускається виробниками, кожен може отримати можливість втілення в реальність цікавого дизайну покриття територій за оптимальною ціною.

Техніка укладання плиток досить проста і може бути виконана своїми руками.

Вибір тротуарної плитки

Існує два види плитки — вібролита та штампована. Рекомендується купувати віброліту: за ціною вона трохи дорожча, але відрізняється більшою привабливістю та довгим терміном експлуатації.

На фото покладеної тротуарної плитки видно, що вона виглядає чудово.

Товщина виробів підбирається на основі навантаження.
Для покриття доріжок у саду підійде плитка товщиною 20 мм.
У дворі, де стоятимуть автомобілі, слід укладати вироби завтовшки 40-60 мм.

Забарвлення та малюнок укладання можна підібрати на власний смак.

Сіра плитка за ціною дешевша за кольорову. Укладання прямокутної плитки вимагає певного досвіду та знань, як не допустити розбіжності швів.Тому новачкам у цій справі краще купити фігурний матеріал, який значно легше укладати.

Матеріали та інструменти

Перш ніж приступати до укладання тротуарної плитки, слід подбати про матеріали та інструменти для роботи.

Потрібно:

Цемент;
Кам’яні або пластикові бордюри;
Щоб дрібнофракційний 40мм;
Лопата;
Молоток;
Бетонна суміш;
Ємність для замішування розчинів;
Пісок.

Для визначення необхідної кількості матеріалів заздалегідь проводять необхідні розрахунки, враховуючи площу ділянки, особливості ґрунту та характер експлуатації.

Покрокова інструкція

Щоб виключити можливі прорахунки та уникнути псування купленого матеріалу, необхідно уважно вивчити покрокову інструкцію щодо укладання тротуарної плитки.

Розмітка

На ділянках, які планується викласти плиткою, слід розмітити. На плані малюють схему укладання тротуарної плитки на дачі, враховуючи посаджені культури та прилеглі будівлі.

При складанні схеми треба враховувати наявність крутих схилів та ярів, у яких накопичується зайва волога.

При складанні схеми розраховують ширину майбутніх записів.
Найоптимальніший вибір — 1 — 1.3 метри, при якому двоє людей зможуть вільно розійтися.
Під час планування заїзду автомобіля викладаються доріжки шириною не менше 2.5 м.

Щойно схема складена, можна починати робити розмітку на ділянці. Знадобляться кілочки, рулетка та тонкий дріт або мотузка.

При встановленні дерев’яних кілочків до ширини доріжки додають по 15 – 20 см з обох боків для подальшого укладання бордюрів.

Підготовка ґрунту

Перш ніж класти плитки для створення красивого покриття, потрібно прибрати захисний шар грунту з обраної території.

Потрібно зняти 25-30 см землі, засипати шар піску 4-5 см, розрівняти поверхню і ретельно утрамбувати.
Виняток становить ґрунт із поверхневим шаром із глини. У такому разі достатньо лише вирівняти поверхню.
Черговий крок включає настил на утрамбовану ділянку геотекстилю.
Матеріал перешкоджає проникненню вологи під час сніготанення, проростання бур’янів, попереджає усадку ґрунту.

Полотна при настилі повинні нахльостуватися один на інший на відстані не менше 20 см. Застосування текстилю дозволяє збільшити термін служби викладеного покриття.

Дренаж

Встановлення дренажної системи необхідне для вбирання вологи, зледеніння якої в зимову пору року може призвести до деформації покриття.

Щоб утрамбовують, злегка присипають піском і розрівнюють. Потім викладають другий додатковий шар геотекстилю.

Це особливо важливо для ділянок, що знаходяться в низині. Дренаж пропускатиме вологу, перешкоджаючи її проникненню на поверхню.

Встановлення бордюрів

Після закінчення робіт із встановлення дренажної системи приступають до встановлення бордюрів. Вони можуть бути з різного матеріалу – кам’яні, дерев’яні або виготовлені з цегли. Особливо популярні у майстрів пластикові штучні плитки.

Вони відрізняються естетичним зовнішнім виглядом, простотою установки та високим ступенем зносостійкості. При виборі бордюрів слід враховувати їхнє гармонійне поєднання з основним покриттям.

Обробка плитки

Для обробки матеріалу застосовують гідрофобні засоби, що захищають кожну плитку від появи цвілі та покращують у цілому вид виробів.

Процес полягає в поштучній обробці елементів даним розчином шляхом занурення та ретельного просушування. Процедуру повторюють двічі.
Після того, коли матеріал повністю підготовлений та оброблений, виробляють вибраковування окремих елементів, у яких є сколи.
Браковані вироби не потрібно викидати. Їм можна знайти застосування для обробки на малопомітних ділянках.

Укладання плитки

Мощення плиток на бетонну основу виконується методом «на себе». Інакше кажучи, процес укладання майстер виконує вже готової поверхні. Укладання відбувається на цементний розчин.

Шви повинні бути повністю заповнені розчином та їх товщина повинна становити не більше 3 мм. Це забезпечить монолітне покриття.

Укладання тротуарної плитки на пісок здійснюється іншим способом. Його виконують, перебуваючи на сухому піску, створюючи ряд укладки і доповнюючи вже викладене покриття перед собою. Розчин готується у наступній пропорції:

Сухий цемент – 1 частина.
Пісок – 5 частин.

При бажанні даного способу рекомендується ретельне припасування плиток з використанням молотка для простукування та цільного засипання швів. Завершивши роботу, покриття поливають водою, пропонують просохнути.

Процедуру рекомендується виконати щонайменше три рази. Якщо є сумнів, можна додати трохи суміші.
Дотримуючись технології укладання тротуарної плитки, вона прослужить багато років.
Матеріал для прикрашання ділянки на бетонній основі відрізняється особливою міцністю та довговічністю.
Покриття не боїться перепадів температур, високого ступеня навантажень.
Єдиним недоліком матеріалу є висока вартість.

Слідуючи рекомендаціям та опису технології по укладанню цілком можна укласти тротуарну плитку самостійно. Найголовніше – не нехтувати під час роботи дрібницями. Саме з них формується якісне покриття, яке дозволяє виробу прослужити довгий термін.