Основні способи нанесення
Основні труднощі можуть чекати саме під час нанесення матеріалу на стіну.
При цьому в класичному методі важливо дотримуватися такої черговості робіт:
- Попереднє очищення (видалення сміття, старих шпалер, пилу, залишків будівельних сумішей наждачкою тощо) та ретельна підготовка поверхні (вирівнювання та ґрунтовка);
- Нанесення 1-го шару «венеціанки» за допомогою металевої кельми товщиною в 1-2 мм, при цьому здійснюючи різноспрямовані рухи (не можна залишати залишки матеріалу на інструменті та допускати його засихання у вигляді грудочок, що залишають згодом подряпини, некрасиві сліди та нерівності). );
- Після висихання наноситься 2-й шар товщиною всього 0,5-1 мм, який буде сохнути трохи менше;
- третій шар наносять «на здир», схожий на процес фінішного шпаклювання, званого «протиркою»;
- Через 30 хв. поверхню ошкурюють за допомогою дрібного наждачного паперу або абразивної губки;
- За допомогою шпателя або кельми глянсують стіну, тримаючи інструмент під гострим кутом до поверхні, ніби розгладжуючи;
- На кінцевому етапі втирається віск, який через 20 хв. полірується круговими рухами за допомогою м’якої сухої тканини або спеціальної полірувальної машини (віск надасть блиску, добре захистить від вологи та можливих пошкоджень).
Ознайомившись із основними етапами роботи, відразу стає зрозуміло, як наносити венеціанську штукатурку за всіма правилами процесу.
Складнішими способами є:
- Нанесення в два тони з отриманням певного малюнка;
- Створення ефекту натурального мармуру;
- Техніка роботи «піщаний вітер» у вигляді дюн та інших візерунків.
У будь-якому випадку варто попередньо прочитати про саму методику, переглянути відеоматеріали на потрібну тематику і проконсультуватися з майстрами, які вже мали досвід подібної роботи. Спочатку рекомендують спробувати на невеликій ділянці стіни або на листі гіпсокартону.
При ретельному дотриманні порад та підказок фахівців вдається отримати воістину чарівний результат, що надає розкіш, незвичайну красу та витонченість обстановки.
